Кожен край має свій звичай.
У цьому ми переконалися!

Рік 2014-2015 до шкільного літопису увійде як рік патріотичних настроїв, активного волонтерського руху, небайдужості учителів, учнів, батьків до всього, що відбувається в Україні. Марш Миру, парад вишиванок, патріотичні акції, благодійні ярмарки… Неможливо обійти увагою ще один важливий і цікавий захід – загальношкільний проект «Кожен край має свій звичай».

Дещо з історії проекту. Плануючи цей захід, організатори передбачали, що кожен клас обирає область (регіон), про який має подати цікаву інформацію, і презентувати практичну частину (звичаї, традиції, особливості регіону). Таким чином, упродовж 2-3 днів школа або ж певна вікова група мала «зануритися» в життя певного краю. Класними колективами було обрано для презентації майже всі регіони України: Запорізьку, Чернівецьку, Івано-Франківську, Львівську, Волинську, Закарпатську, Чернігівську, Полтавську, Вінницьку, Черкаську, Одеську області. Звичайно, у контексті сьогоднішніх трагічних подій хотілося б більше почути і донести до дітей інформації про Крим, Донецьк та Луганськ, проте учасники проекту зробили свій вибір. Кожен клас та класний керівник, обираючи край, керувалися багатьма чинниками, серед яких і можливість знайти інформацію, і особливості регіону та його визначні місця, особистості, реальність презентації практичної частини.

Відразу зазначимо: проект вдався! Кожен оригінально, по-своєму підійшов до цієї справи, тому заходи (особливо практична частина) за формою проведення майже не повторювалися. Кожному класу вдалося знайти й відібрати з потоку інформації найбільш цікаві моменти історії та сьогодення кожної області. Це й цікаві історичні розвідки, власні презентації, відеоролики, віртуальні екскурсії, уривки з документальних та художніх фільмів. Майже скрізь звучали цікаві розповіді про визначних осіб не лише краю, а й всієї країни чи світу: бо ж неможливо розказувати про Черкащину, не згадавши Тараса Шевченка, про Полтавщину – Миколу Гоголя, про Волинь – Лесю Українку, про Буковину – Володимира Івасюка, Чернігівщину – Олександра Довженка, Одесу – Леоніда Утьосова…

А от щодо практичної частини, то кожен класний колектив намагався провести захід у дусі традицій свого регіону, дотримуючись і форми проведення, і часу.

Запорізька область… Здавалося б, чим можна здивувати нас, нащадків славних запорожців? А виявляється, багато чого ми не знаємо, і саме про цікаві місця нашого краю дізналися учні початкової школи з презентацій, підготовлених учителем 1 класу Тимчук О. М.

Чернівецьку область презентували учні 2 класу (класний керівник Курленкова В. А.). Багато чим славиться Буковина, можна багато чого показати, але вирішили організувати шкільний пісенний фестиваль «Червона рута». Справді, такий фестиваль проводиться один раз на два роки тільки у Чернівецькій області. Звучало багато цікавої інформації про історію фестивалю, ансамбль «Смерічка», відомих виконавців і найбільше про Володимира Івасюка. А далі – родинне виконання пісень. Атмосфера свята улюблених мелодій, щирість виконання, вдячність глядачів надихнули на ідею продовження фестивалю у нашій школі.

Закарпаття найчастіше асоціюється у нас із прикметником «сонячне», виноградниками, а ще запальними піснями-коломийками. Тож, підтримавши ідею фестивалю, учні 3 класу (класний керівник Лубінець С. А.) запросили на фестиваль коломийок «Дзвінкі перлини Верховини». Історія коломийки, манера виконання, музичний супровід – усе це було у розповіді Світлани Анатоліївни. А виконавцями коломийок були не лише третьокласники, а й ансамбль музичних інструментів, учні початкової школи та середніх класів. Усім учасникам заходу вдалося донести самобутність цього краю і пісні, яка вже не одне десятиріччя не залишає байдужим нікого. Фотозвіт

Про Львів можна розказувати безкінечно, можна багато чого показати, а от спробувати Львів на смак… Це вже цікаво. Розглянувши багато варіантів, четвертокласники разом із класним керівником Скригун Л. Л. вирішили запросити гостей до львівської кав’ярні. Дух міста панував у всьому: від інтер’єру до свіжозавареної філіжанки кави. Кавове приладдя, ємності з різними сортами відомого напою, вишукані сервізи, тиха розмова налаштовували на відпочинок і спокій, який панує у Львові. Цікава історія кави, презентації наганяли апетит відвідувачів. А ще – неодмінний атрибут кав’ярень – тістечка, які з любов’ю випікали мами й бабусі четвертокласників. Цікаво було дізнатися, що кава – це не лише смачний напій, а й «фарба», оскільки, малюючи кавою, можна створювати справжні шедеври. За словами відвідувачів, вони наче побували у львівській кав’ярні. Захід справді оригінальний, який більше ніхто не взявся повторити. Тривала підготовка, але результат того вартий. Фотозвіт

Синьооку Волинь презентували п’ятикласники зі своїм молодим наставником Божковою Л. О. Традиційна презентація, але з цікавими поліськими родзинками. А ще – цікавий захід, присвячений Доньці Прометея, «чи не єдиному мужчині на всю соборну Україну» Лесі Українці.

До багатоголосся коломийок та буковинських мелодій органічно влилися сонячні кларнети Чернігівщини. Славна Сосниця Олександра Довженка, Болдина гора, на якій поховано автора знаменитих «Тіней забутих предків», зачарована Десна… Про цю землю нам цікаво дізнаватися ще й тому, що ми, за свідченнями істориків, є нащадками перших переселенців саме з Чернігівської губернії.

Скільки розказали й показали семикласники під час презентації Полтавщини! А скільки залишилося «за кадром», бо якої б галузі духовної чи матеріальної культури не торкнувся, скрізь відомі на всю Україну, а то й на весь світ імена, події, пам’ятки…. Учнів настільки вразила кількість майстрів слова родом з Полтавщини, що вирішили разом із класним керівником Грицан А. О. створити літературну карту цього регіону. А ще підготували театральну постановку за повістю М. Гоголя «Ніч перед Різдвом». Чудові костюми й декорації, майстерна гра юних акторів перенесли глядачів до Полтави минулого.

Серед ідей, які розглядалися семикласниками, був і ярмарок, бо часто згадувався ними Сорочинський ярмарок, а от втілити цю ідею в життя взялися учні 8 класу (класний керівник Ценов Е.О.). Презентуючи Вінниччину, відзначили красу цього краю і золоті руки його майстрів. Найбільше ж, на їхню думку, славиться Вінниччина солодощами, тож і ярмарок має бути солодкий. Додамо, що захід цей був благодійний, зароблені «солодкі кошти» діти передали на потреби армії.

Славну Черкащину презентували учні 9 класу. Надзвичайно багата презентація додала інформації не лише дітям, а й дорослим. Тарас Шевченко, Євген Гребінка, Парк імені Любові - Софіївський парк, Чигирин, Сміла, Умань… Вкотре переконуєшся, яка багата і яка незвідана рідна земля. А скільки цікавих традицій, які шануються черкащанами і сьогодні. Одну з таких і запропонували учасникам навчально-виховного процесу дев’ятикласники разом із класним керівником Скригун О. А. Це фестиваль «Багата кутя». Цікава й пізнавальна інформація, різноманітні рецепти і, звичайно ж, дегустація. Родини учнів мали можливість запропонувати свій рецепт обрядової страви. Вийшло справді смачно!

Південна Пальміра, Перлина біля моря і, звичайно ж, Одеса-мама. Багатий і колоритний край представили десятикласники разом із класним керівником Трушик Т. М. Про Одесу просто розказати неможливо: її треба чути, її треба бачити, неї треба співати, говорити, грати. Саме це й намагалися роботи десятикласники під час презентації та традиційної для Одеси першоквітневої «Гуморини». Моряк Костя і рибачка Соня, Сара і Абрам – ці традиційні персонажі пісень і анекдотів не сходили з уст цього дня. Відчути мовний колорит Одещини допомогли кадри з фільму «Ліквідація».

Одинадцятикласники під занавіс шкільного життя представили учням і вчителям цікавий проект «Івано-Франківщина – писанковий край». Розповівши про особливості регіону, цікавих людей і події, учні 11 класу і класний керівник Хлепітько Л. В. запросили на майстер клас, під час якого кожен міг сам прилучитися до таїни писанкарства. Учасники цього проекту провели значну пошукову роботу. Захід такого змісту проходив у школі вперше і гідний подальших зустрічей з майстрами писанкарства. Фотозвіт

Післямова. Упродовж року шкільне життя було насичене цікавими і, як бачимо, незвичайними й нетрадиційними заходами. Сподіваємося, що кожен для себе узяв багато цікавого і повчального. Звичайно, побувати на всіх заходах не вдавалося, однак і ті, що відвідували, переконали, наскільки цікаво бачити й пізнавати Україну. Дякуємо усім організаторам і учасникам заходів, батькам, громаді.